Реагування на терористичну загрозу  

ЯК ДІЯТИ, ЯКЩО НАДІЙШЛА ІНФОРМАЦІЯ ПРО МІНУВАННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ. ІНСТРУКЦІЇ ТА ПРАВИЛА ЕВАКУАЦІї

У разі виникнення будь-якої надзвичайної ситуації дії працівників закладу освіти мають бути спрямовані на створення безпеки людей, в першу чергу дітей, їх евакуацію та рятування.

У випадку настання надзвичайної ситуації у закладах та установах з цілодобовим перебуванням дітей необхідно керуватися Порядком спільних дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж в організаціях, установах і закладах з цілодобовим перебуванням людей, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.07.2012 №1061/468/587/865, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.08.2012 №1396/21708.

«Нова українська школа» наголошує: не варто до повідомлень про мінування закладу освіти ставитися легковажно! Навіть найменша ймовірність того, що на території освітнього закладу може бути вибухонебезпечний предмет, несе велику загрозу життю на здоров'ю учнів.

Під час проведення евакуації працівники закладу освіти мають діяти за такими правилами:

• евакуація здійснюється за звуковим сигналом, який у разі потреби активує адміністрація або особа, яка дізналася про мінування закладу;• закрийте двері та вікна;• у найкоротший строк необхідно визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи та виходи до безпечної зони;• нагадайте дітям про головну мету евакуації (їхня безпека) та правила евакуації;• візьміть із собою шкільний аварійний набір, сумку для швидкої допомоги;• не можна залишати дітей без нагляду з моменту повідомлення про мінування та до зникнення небезпечних умов;• під час евакуації доцільно об'єднувати по два класи (один учитель очолює колону, а інший її завершує);• дітей молодшого віку, з інвалідністю і хворих потрібно евакуювати насамперед;• ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування в небезпечній зоні дітей;• виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникли небезпечні умови;• евакуація здійснюється до визначеного місця (визначається під час тренувальних навчань);• після прибуття на визначене місце перевірте наявність усіх дітей за списком.• залишайтеся зі своїм класом і просіть нікуди не розходитися;• якщо небезпечні умови зникли, проведіть зворотну евакуацію до класів.

Необхідно навчати стандартним процедурам і правилам безпеки учнів. Це чотири прості поради:

1. Не говори – щоби чути вчителя!2. Не біжи – щоби не постраждати!3. Не штовхайся – щоби не постраждали інші!4. Не повертайся – щоби залишатися в безпеці!

Місце збору, до якого всі мають прямувати у випадку евакуації, визначається заздалегідь. Кожен клас має зайняти визначене місце у строю і не може його змінювати без розпорядження директора. Коли клас прибув на місце, необхідно одразу провести перекличку, після чого кожна відповідальна за евакуацію особа повідомляє директору про кількість евакуйованих. Якщо когось із дітей немає, необхідно негайно доповісти керівнику закладу освіти та керівнику підрозділу ДСНС України про відсутніх, та вказати місця, де вони б могли перебувати.

Як пояснити дітям, що відбувається:

1. Говоріть із дітьми. Не варто думати, що вони не зрозуміють чи злякаються ще більше. Що справді лякає, так це невідомість – дитина, яка не може зрозуміти, що саме та чому відбувається, стресує ще більше. Тож виділіть час та поспілкуйтеся з учнями заздалегідь про дії у разі виникнення надзвичайної ситуації.

2. Поясніть, що ви поруч. Діти мають знати, що на випадок надзвичайних ситуацій розроблені детальні інструкції, завдяки виконанню яких можна звести ризики до мінімуму. Ви чудово розумієтеся на цих інструкціях та знаєте алгоритм дій, як і інші вчителі, тож учні можуть бути впевнені: їм підкажуть, як діяти правильно. І тут важливо донести до школярів, що у випадку надзвичайної ситуації головний саме вчитель, його потрібно слухатися і слухати (і дуже уважно!).

3. Не панікуйте, але й не применшуйте рівень загрози. Так, будь-яка надзвичайна ситуація – це стрес, навіть хибні повідомлення про замінування. Звісно, все це неабияк нервує. Але панікувати та залякувати категорично не можна! Утім, не варто і ставитися до ситуації зверхньо. Краще обрати золоту середину.

4. Проводьте тематичні виховні години. Усі вчителі мають знати правила евакуації зі шкільної будівлі в разі надзвичайної ситуації. Але і учні теж! Проводьте виховні години, присвячені діям під час евакуації, роздрукуйте правила поведінки в надзвичайних ситуаціях та роздайте дітям (або повісьте у класному куточку). Також варто пояснити школярам, що всі ці заходи проводяться не для того, щоби налякати їх, вони потрібні для тренування.

Як має діяти керівник закладу освіти:

Отримавши інформацію про замінування, директор має одразу повідомити про це відповідні служби, організувати оповіщення та евакуацію учасників освітнього процесу

Після сигналу тривоги керівник закладу освіти має прибути до заздалегідь визначеного місця збору, сюди ж має надходити інформація від усіх підрозділів про перебіг евакуації.

Також керівник закладу освіти повинен:

• довести інформацію щодо події до управління освіти та засновника закладу;• здійснювати керівництво евакуацією людей до прибуття працівників ДСНС України. У разі загрози життю людей – негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього всі наявні сили і засоби;• організувати перевірку наявності всіх учасників освітнього процесу, евакуйованих із будівлі; направити для зустрічі працівників ДСНС України та інших служб особу, яка добре знає підʼїзні шляхи до закладу освіти;• вивести з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей;• організувати охорону небезпечного місця шляхом спостереження здалеку;• не допускати сторонніх осіб до небезпечного місця, доки не прибули фахівці;• припинити всі роботи, не повʼязані з заходами щодо евакуації;• організувати відключення мереж електропостачання і газопостачання, зупинку систем вентиляції та кондиціонування повітря тощо;• забезпечити безпеку людей, які беруть участь в евакуації, від можливих пошкоджень внаслідок вибуху;• інформувати керівника аварійно-рятувальної служби підрозділу про наявність людей у будівлі.

Якщо небезпека ліквідована, необхідно повернутися до класів, дотримуючися тих самих правил.

Як діяти, якщо до закладу освіти зателефонували та повідомили про замінування:

• не кидати слухавку одразу, небхідно уважно вислухати того, хто телефонує, спробувати зʼясувати його вимоги та отримати додаткову інформацію (під час розмови варто звернути увагу на нюанси та спробувати за голосом визначити стать і приблизний вік особи);• можна зробити вигляд, що ви погано чуєте співрозмовника, а отже попросити повторити повідомлення, ставте уточнювальні запитання щодо місця та часу реалізації погрози, про мотиви. Якщо можливо, його варто записати на диктофон (також зверніть увагу на будь-які фонові звуки (музику, шум вулиці та машин – усе це допоможе визначити, звідки надійшов дзвінок);• після завершення розмови необхідно сповістити про неї адміністрацію закладу освіти, відповідні служби.

Щиро сподіваємося, що на практиці ця інформація вам не знадобиться. Але коли ми попереджені та знаємо, що робити, ми можемо мінімізувати ризики.

Алгоритм дій у разі виявлення підозрілого предмету

В сучасному світі, окрім військової загрози, поширюються атаки на критичну інфраструктуру, транспорт, ІТ-систему, комунікації, можуть виникнути проблеми з медичними послугами, системами зв'язку, електропостачання тощо. Варто пам'ятати, що відповідна підготовка, чітке розуміння алгоритму дій при виявленні військової загрози, вибухових предметів тощо допоможе зменшити негативні наслідки для колективу та суспільства в цілому.

Не залишайся байдужим та будь завжди пильним

Звертайте увагу на підозрілих осіб з нетиповою поведінкою:

– часто озирається і має при собі підозрілий вантаж (коробки, валізи тощо);

– виявляє зацікавленість щодо роботи об'єктів газо-, водо-, тепло-, енергозабезпечення, інших важливих підприємств;

– знаходиться без явних на те причин біля залізничних мостів, автомобільних доріг, шляхопроводів та інших об'єктів із підозрілими предметами.

Запам'ятайте прикмети підозрілих людей і негайно повідомте про це співробітників міліції (102), Служби безпеки України або інших служб.

Звертайте увагу на підозрілі предмети в транспорті або в людних місцях (покинуті сумки, коробки тощо).

Негайно повідомте про знахідку співробітників міліції (102). Будьте уважні, уважні і ще раз уважні!

Переконайтеся у тому, що ви знаєте, куди звертатися за допомогою у випадках виявлення підозрілих та вибухонебезпечних предметів!

Служба порятунку 101

Правоохоронні органи 102

Швидка медична допомога 103

Аварійна служба газу 104

Дзвінки на номери всіх екстрених служб (101,102,103,104) БЕЗКОШТОВНІ і можуть бути здійснені навіть тоді, коли на рахунку телефону відсутні кошти.

Дії у разі виявлення підозрілого предмета

– негайно повідомити безпосереднього керівника, керівника закладу;

– чітко виконувати вказівки керівництва закладу, у разі необхідності негайно організувати евакуацію людей з будівлі закладу освіти в безпечне місце;

Якщо підозрілий предмет виявлено на території:

– негайно припинити всі роботи в місці (районі) виявлення предмета (заглушити двигуни, зупинити техніку);

– по можливості попередити про знахідку інших осіб, які знаходяться поруч;

– швидко відвести на максимальну безпечну відстань (не менше 100 метрів) усіх людей, які знаходяться поблизу, при цьому рухатись назад необхідно по своїх слідах;

– у разі залишення підозрілого предмета невідомою особою, свідком чого ви стали, необхідно запам'ятати її зовнішність, одяг, автотранспорт та його номерні знаки;

– позначити місцезнаходження предмета, по можливості огородити його (для огорожі можна використовувати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки яскравої матерії тощо);

– по можливості у разі наявності фотозасобів здійснити фотофіксацію предмета та місце його розташування;

– зберігайте спокій та не панікуйте, при цьому надавайте допомогу літнім, важкохворим людям і дітям;

– негайно повідомте оперативні служби, надавши інформацію про характерні ознаки предмета (місце його розташування, дату і час виявлення та особу, яка його виявила), за телефонами:

102 – У разі виявлення підозрілого об'єкта;

101 – У разі виявлення боєприпасів;

– не допускайте до небезпечної зони інших людей та, знаходячись якнайдалі від місця виявлення або за будь-яким захисним укриттям, обов'язково дочекайтеся представників правоохоронних органів або ДСНС України;

-у разі загрози виникнення вибуху негайно лягайте на землю у найближче заглиблене місце (канави, ями, ритвини тощо), ногами до епіцентру вибуху, обличчям вниз та прикрийте голову якимись речами або руками, при цьому долонями щільно закриваючи вуха та відкривши рот для урівноваження тиску. Звуковий (акустичний удар) може призвести до розривів судин та барабанних перетинок.

У разі виявлення підозрілого предмету категорично забороняється

– торкатися предмету, переміщати, розкривати його;

– користуватися засобами радіозв'язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

– заливати його рідинами, засипати грунтом, піском або чимось його накривати;

– намагатися самостійно знешкодити предмет;

– здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.

Основні характерні ознаки, що вказують на можливу належність підозрілого предмета до вибухового пристрою ( надалі – ВП)

– знаходження в місцях з масовим перебуванням людей (громадському транспорті) без нагляду валізи, пакунка, коробки тощо;

– зовнішня схожість на боєприпаси та піротехнічні вироби;

– коробки, сумки, мішки залишені без нагляду власників;

– предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;

– наявність на предметі розтяжок, дротів, що тягнуться від предмета, мотузок, скотчу;

– наявність джерел живлення (батарейки, акумулятори тощо), антен з радіопристроєм, годинникового або електронного таймера;

– наявність підозрілих звуків, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу);

– характерний запах (гасу, розчинника, пально-мастильних і хімічних матеріалів тощо);

– наявність елементів (деталей), що не відповідають їх прямому призначенню;- наявність у контрольованих зонах залишеного власниками підозрілого транспорту;

– наявність сторонніх підозрілих предметів у дверях, вікнах, дереві, закріплених за допомогою дроту, ниток, важелів, шнурів тощо;

– предмет може бути залишений у приміщенні, на території закладу, на прилеглій території, підвішений на дереві або залишений на лавці;

– особа з предметом у руках чи у специфічному одязі, який дає змогу приховати на тілі вибуховий пристрій, за будь-яких обставин намагається безпосередньо наблизитися до закладу освіти.

Позначення небезпечних ділянок та місць виявлення вибухонебезпечних предметів підручними засобами

Для позначення небезпечних ділянок та місць виявлення вибухонебезпечних предметів можуть використовуватись наступні підручні засоби:

– кам'яні стовпи або купи каміння;

– палиці, встановлені навхрест;

– фарба, нанесена на дерева або скелястий ґрунт;

– прокопані канави, насипані піском смуги;

– інші знаки, перешкоди.

Під час знаходження в небезпечних районах всі знаки, що викликають сумнів, необхідно розглядати як попередження про небезпеку!

Демаскуючі ознаки районів, що становлять мінну небезпеку

– наявність дротяних розтяжок;

– часткове оголення корпусу міни;

– наявність тари (контейнерів) військового зразка, запобіжних чек;

– горбки або місця, що виділяються серед певної однорідної території (засохла трава, ґрунт без рослинності тощо);

– укупорка, котушки;

– скелети загиблих тварин;

– необроблені ділянки землі;

– старі оборонні фортифікаційні споруди тощо.

Найбільш імовірні місця встановлення мін, мін-пасток та виявлення вибухонебезпечних предметів

Особливу увагу та пильність слід приділяти:

– колишнім військовим позиціям та оборонним укріпленням;

– контрольним дорожнім пунктам;

– місцям переправ через водні перешкоди;

– залишкам військової техніки;

– вузьким місцям, де неможливо обійти або об'їхати перешкоду;

– ґрунтовим дорогам та узбіччям доріг з твердим покриттям;

– необробленим ділянкам землі;

– будинкам та спорудам, що покинуті місцевими жителями.

Ніколи не заходьте у райони, позначені знаками мінної небезпеки «НЕБЕЗПЕЧНО МІНИ!»

Надання допомоги постраждалим від вибухонебезпечних предметів

У разі надзвичайній події, пов'язаної з вибухом вибухонебезпечного предмета, рекомендується діяти наступним чином:

– зберігайте спокій, не кидайтеся зразу до постраждалого та не робіть будь-яких рятувальних дій у зоні, яка може бути замінованою;

– відмітьте час та точне місце події;

– викличте на допомогу спеціалістів з розмінування та медичних робітників;

– попросіть постраждалого від міни не рухатись та повідомте йому, що допомога вже в дорозі;

– візьміть аптечку першої допомоги. Після того, як постраждалий буде перенесений в безпечне місце спеціалістами підрозділу з розмінування та у разі відсутності медичного персоналу, ви можете надати необхідну першу допомогу відповідно до вашої медичної підготовки;

– зупиніть кровотечу. Підніміть поранену кінцівку вище рівня серця. Використовуйте будь-який перев'язувальний або підручний матеріал для накладання давлючої пов'язки;

– якщо поранений знаходиться без свідомості, покладіть його на спину або проміжне положення (між положенням лежачи на животі і на боку);

– захистіть постраждалого від вітру, дощу, холоду або яскравого сонця. Допоможіть йому залишитися у теплі та зберігати спокій. Розмовляйте з ним та пояснюйте йому, що збираєтесь робити;

– дайте постраждалому води;

– коли постраждалого буде віднесено до машини, негайно відвезіть його до медичного закладу та залиште інструкції для викликаного вами транспорту;

– під час транспортування забезпечте правильне накладання пов'язок та зупинку кровотечі;

– ніколи не накладайте швів на рани та не робіть складної медичної допомоги, якщо ви не лікар.