Просвіта

СТРАТЕГІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ У СФЕРІ ОСВІТИ ДО 2030 РОКУ

 Шлях до рівності лежить через позбавлення прав чоловіків та надання їх жінкам – чи так це?

Насправді ж йдеться про протидію дискримінації за ознакою статі на роботі та в навчанні, боротьбу зі статевим та гендерно зумовленим насильством, неоплачуваною домашньою працею та доглядом за дітьми, а також подолання проблеми "липкої підлоги"* та "скляної стелі"**.
Рівність та розширення можливостей жінок та дівчат є однією з 17 цілей сталого розвитку, а також невід'ємною частиною всіх вимірів інклюзивного суспільства.
Гендерна рівність у Цілях сталого розвитку ООН до 2030 року вимагає термінових заходів щодо усунення багатьох основних причин дискримінації, які досі обмежують права жінок у приватній та державній сферах.

Наприклад, дискримінаційні закони повинні бути змінені, а законодавство прийнято для активного просування рівності. Однак, за даними організації "UN Women" (ООН-Жінки), у 49 країнах все ще бракує законів, що захищають жінок від домашнього насильства, тоді як 39 забороняють рівні права на спадкування дочок і сині

Ліквідація гендерного насильства є пріоритетом, враховуючи, що це одне з найпоширеніших порушень прав людини у світі сьогодні. За даними 87 країн, кожна п'ята жінка та дівчина у віці до 50 років зазнає фізичного та статевого насильства з боку інтимного партнера протягом останніх 12 місяців. Шкідливі практики, такі як дитячі шлюби, щороку "викрадають" дитинство 15 мільйонів дівчат у віці до 18 років.
Крім того, про проблему гендерної нерівності в Україні свідчить статистика щодо домашнього насильства: за минулий рік органи та установи, що протидіють цьому явищу, зафіксували 211 362 звернення щодо насильства в сім'ї, 180 921 із них – від жінок.

Глобальні зусилля по просуванню гендерної рівності показують, що прогрес – це повільне та нерівномірне явище. Хоча доступ жінок до освіти і їхня частка на ринку праці збільшилися, прогалини, пов'язані з прийняттям рішень, перспективами просування по службі, доступом до природних ресурсів і контролем над ними, а також рівної оплатою праці залишаються. COVID-19 тільки погіршив цю ситуацію, непропорційно торкнувшись жінок і збільшивши давно існуючий розрив в оплаті праці чоловіків і жінок.
Гендерна рівність і сталий розвиток неподільні. Багато перешкод на шляху до ефективної політики сталого розвитку полягають в застарілих дискримінаційних соціальних нормах і правових системах. Залучення дівчаток і жінок не вимагає радикальних винаходів, але може зламати системні бар'єри влади і привілеїв, які продовжують залишати позаду мільйони перспектив. Підтримка жінок у прийнятті рішень приносить користь нашому фізичному та психологічному здоров'ю, а також навколишньому середовищу – обом ключовим галузям, в які необхідно інвестувати для здорового суспільства.
Україна для подолання гендерної нерівності робить певні кроки. 
Рівний доступ до освіти, гідної роботи та представленість в процесах прийняття політичних і економічних рішень складають основу справедливого суспільства. Інвестування в гендерну рівність, розширення прав та можливостей всіх жінок і дівчаток підтримує прогрес за всіма Цілями сталого розвитку, включаючи сприяння викорінення бідності, пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації, захисту біорізноманіття та сталого економічного зростання.

Тож пропонуємо такі поради, щоб стати ближче до гендерної рівності:

• Використовувуйте фемінітиви.
• Уникайте гендерних стереотипів.
• Однаково неупереджено ставтеся до людей попри їхню статеву чи гендерну приналежність.
• Робіть зауваження друзям чи колегам, які використовують сексистські висловлювання чи жарти.
• Не толеруйте будь-які прояви насильства та не віктимізувати постраждалих від нього.

Основні завдання, спрямовані на досягнення стратегічних цілей в закладі:

• формування недискримінаційного освітнього середовища з урахуванням Концепції реалізації державної політики "Нова українська школа" на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №988, створення безбар'єрного, інклюзивного середовища, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення;
• використання форм та методів навчання/виховання, що сприяють створенню атмосфери взаємоповаги, взаємодії, інклюзивності, унеможливлюють дискримінаційне ставлення один до одного всіх суб'єктів освітнього процесу;
• розроблення та впровадження програм підготовки фахівчинь і фахівців у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
• створення безбар'єрного, інклюзивного середовища, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення;навчання/виховання атмосфери взаємоповаги, взаємодії, колегіальності, інклюзивності, неповторної індивідуальності кожної особи;
• формування уявлення про рівні права та можливості жінок і чоловіків, про рівність жінок і чоловіків та партнерства у сім'ї та суспільстві, безпеку та згоду у стосунках, розкриття нав'язуваних інформаційними джерелами стереотипів за ознакою статі або інших стереотипів, що принижують гідність жінок і чоловіків;
• заохочення хлопців і дівчат до спільної господарсько-побутової праці, спільних занять/ігор, спільного користування ігровим/навчальним інвентарем;
• надання здобувачкам і здобувачам освіти повної та вичерпної інформації щодо можливості професійного самовизначення та оволодіння професійними вміннями відповідно до особистісних здібностей та інтересів без обмеження їх рамками "жіночих/ чоловічих" професій; проведення кампаній для інформування та мотивації дівчат і жінок щодо вибору нестереотипної кар'єри STEM;
• використання гендерно чутливої та недискримінаційної мови тощо.